Хлопець народився в селі Косівська Поляна та мав величезну пристрасть до футболу. Він навіть отримав можливість пройти перегляд у Динамо Київ, але вирішив не скористатися нею. На Батьківщині Євген жив лише з бабусею, оскільки батьки поїхали на заробітки до Чехії. У 15 років і сам Дребіт виїхав з України.
– Яким було ваше дитинство?
Не можу сказати, що я виріс у бідній сім’ї, але й багатою її не назвеш. Мама та тато постійно працювали в Чехії. Тато, коли був молодим, служив в Афганістані. На жаль, він захворів і помер дуже рано – у 38 років, у 2004 році. Мама залишалася в Чехії, а я виростав з бабусею, яка робила все можливе, щоб у нас було все необхідне. Я не можу сказати, що ми жили бідно – у нас усе було, що потрібно. Мама багато висилала, важко працювала.
Не можу стверджувати, що моє дитинство було поганим. Так, я був трохи бешкетником, гуляв вулицями і бився. Про мене не завжди говорили добре, але нічого кримінального не було. За 30 років життя не можу сказати, що хотів би щось змінити. Єдине, про що шкодую, – це те, що в дитинстві іноді не слухав бабусю. Часто більше допомагав сусідам, ніж удома, а коли мені була потрібна допомога, ніхто не приходив. Бабуся постійно говорила мені про це, але я не хотів слухати. Через це вона переживала.
Вже два роки, як бабусі немає, і це єдине, про що щиро шкодую. Загалом, я вважаю, що там, де я був, – це моє місце. І те, що я маю зараз, – я це заслужив.
– Чи підробляли ви в дитинстві?
Працював у лісі, возив сіно – у нашому селі це було звично. Копав траншеї та робив все, що міг. Я ніколи не говорив, що не буду працювати.
Мама пересилала мені гроші з Чехії, також я отримував пенсію від батька як неповнолітній – тоді це було приблизно 500 гривень. З цих грошей 200 я відкладав, 200 залишав собі на школу – по 10 гривень на день, а решту віддавав бабусі на їжу та рахунки за світло. Я ніколи не брав грошей у бабусі, бо знав, що в неї лише пенсія, і їй потрібно було вистачити на місяць. Коли щось потребувалось, мама завжди допомагала.
Після школи в мене вже були свої гроші. З того, що я відкладав, я купив собі новий мотоцикл.
– Чи була це ваша мрія?
Мріяти про машину мені було ще рано. А от мотоцикл – це була моя справжня мрія. Раніше, коли я був менший, мріяв хоча б про велосипед. Але мотоцикл – це вже було щось особливе.
– Чи є у вас мотоцикл зараз?
Ні, зараз у мене вже дві машини.
Євген Дребіт також прагне отримати чеське громадянство. На профі-рингу боксер здобув вісім перемог і зазнав трьох поразок. Під час пандемії коронавірусу боксер відкрив власну будівельну фірму.





